Люди з іншої планети
- Деталі
- Категорія: Наше інтерв'ю
- Опубліковано: П'ятниця, 09 липня 2010, 13:50
Бахмацькі легкоатлети з дитячо-молодіжного клубу „Гармонія” представляли спортивну Україну на дитячо-молодіжному надмарафоні, який стартував у Москві 12-го і завершився 25 червня.
Ми попросили поділитися враженнями одну з учасниць пробігу Анастасію Примак.
- Надмарафон – це, на відміну від звичайного марафону (42 км195м), на довгий час розтягнутий пробіг. Ми бігли в естафетному режимі всього 1000 кілометрів, це дистанція для всієї команди, а я, наприклад, пробігла 116 кілометрів, так як і Діма Доненко, а трохи менше – наша наймолодша учасниця Ангеліна Пилипенко. З України були тільки ми. Це був вже восьмий такий надмарафон, під гаслом „Дети против наркотиков – я выбираю спорт!” він проходить містами Росії, цього року був присвячений 1000-річчю російського міста Ярославля – отже, і тисяча кілометрів, символічна цифра. Ярославль входить в туристичний маршрут „Золотое кольцо России”, і ми побували в цих давніх містах.
- Кор.: Тобто крім спортивної, у вас ще була й культурна програма? Які найяскравіші враження?
- Так, ми стільки чудового побачили. Сказати просто „сподобалось” – не те слово, просто надзвичайно. А найяскравіше враження - водоспад Грем’ячий (Сергіїв Посад під Москвою). Добиралися до нього по важкій дорозі, по грязюці, але коли побачили – зрозуміли, що воно було того варте. Ще мене вразило, що у них у всіх містах, навіть маленьких, горить Вічний вогонь, постійно.
На жаль, для всіх вражень Асі не вистачить газетної статті, тож ми все таки повернемось до головного – до спорту.
- Кор.: Чому і як стала займатися спортом? Чим допомагає тобі спорт?
- Знаєте, дуже допоміг. Так вийшло, що рік взагалі не займалася спортом – були проблеми зі спиною. А потім стала бігати. Вважаю, що пробігтися по стадіону, пограти в баскетбол – це краще, ніж просиджувати перед телевізором чи комп’ютером годинами. І хоча зараз ще не такі й високі мої успіхи, але беру участь і в змаганнях, і навіть ось потрапила на цей великий пробіг.
Взагалі займаюся лише 2 роки, і так сталося, що як тільки прийшла в клуб до Бориса Валерійовича, то одразу потрапила в похід на 41-ий кілометр – просто надзвичайно сподобалося. Дуже весело, дружно, подобається готувати на вогнищі, спілкуватися з давніми та новими друзями. Спорт взагалі, як мені здається, це найкраще місце, де можна знайти друзів.
- Кор.: Тобто спорт – це не лише змагання, боротьба за „швидше, вище, далі” тощо?
- Звичайно, це не лише змагання, спорт - це насамперед спілкування, і саме цим мене особисто й приваблює. І на змаганнях, на тренуваннях на стадіоні у нас дуже тепла атмосфера. Взагалі, спортсмени – це люди з іншої планети.
І ще – мені хочеться подякувати Михайлову Борису Валерійовичу за те, що я мала таку можливість взяти участь у цьому марафоні, і взагалі як тренеру. А також Тетяні Петрівні Михайловій, яка була у нас супроводжуючим вихователем, у всьому нам дуже допомагала. І я, і Діма дуже їм вдячні.
А всім хочу сказати – займайтеся спортом, приходьте до нас, у наш легкоатлетичний клуб „Гармонія”, і кажу напевне – вам сподобається!
Інтерв’ю брала Н.Теплова