28 липня, на рівноапостольного Володимира, Київ відзначив 1021 річницю хрещення Русі. Хресною ходою, від Володимирського собору до Володимирської гірки, пройшли віряни УПЦ КП - Української православної церкви Київського патріархату, святкову літургію провів Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Напередодні, у понеділок, на цьому ж місці літургія відбулася за участі патріарха Московського і всія Русі Кіріла, який того дня прибув до України з 10-денним візитом. (Для довідки. Крім названих церковних „чинів”, є ще Митрополит УПЦ МП - Української православної церкви московського патріархату-Володимир (Сабодан); Митрополит УАПЦ – Української автокефальної православної церкви – Мефодій).

Події коментували всі засоби масової інформації. Проблема надто делікатна, ми не претендуємо на коментар, але здалася цікавою така розмова, „в гущі народу”, як кажуть. На кожну подію в державі є офіційна думка, думка усіляких експертів-політологів, соціологів тощо, а ще є думка народна. А народ, як відомо, скаже як зав’яже.

Купувала хліб на базарі - у ларьочку, який полюбляю не лише за якість та свіжість продукту, а й за привітність господині. Не називаю імені – раптом хто рекламу угледить.

Розговорились. Продавщиця:
- Оце тільки що ледь не посварилася з однією знайомою. Каже з такою радістю: „У Київ їздила, на патріарха подивитися”. Я не дуже вчена людина, але ж ще зі школи ми всі пам’ятаємо, що Володимир – князь Київський, Русь Київська, хрестив Русь Київський князь. Ну то скажіть до чого патріарх Московський, чому наша церква – Московського патріархату? У нас є свій патріарх? То чому тоді, як і належить гостю, Кіріл не зустрівся з Філаретом?

Історична довідка.

У 1686 році Київська митрополія, що була підпорядкована Константинополю, віддана під юрисдикцію Московського патріархату. Законність цього переходу заперечує УПЦ КП.