Простому славянскому парню
/ 2
- Деталі
- Категорія: Літературна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 27 лютого 2015, 10:09
Не проклинай нещасну Україну,
Хіба ж вона тому вина,
Що для чийогось батька, брата, сина
Чужою стала рідна сторона.
І зрозумій: не мова в тім причина,
Не вишиванки і не рушники –
Комусь труною стала Україна
З проплаченої доларом руки.
Куди йдемо і хто це нами править,
І як дали себе зазомбувать?
Лукавий Воланд скіпетром кривавим
Веде на смерть невинних убивать.
Ну як же ми могли повірить в те, що кров'ю
За незалежність платить патріот?
Ні, православні ми, і лиш любов'ю,
Любов'ю лиш єднається народ.
Пробач нам, легковірним, Україно,
Хай чує Крим, услышь и ты, Донбасс!
Кордони - то пусте, народ - єдиний.
Ми любимо, ми мовимо за вас.
Людмила Цегельник,
смт. Дмитрівка.
Серпень 2014 рік.