Літо – чудова пора
/ 0
- Деталі
- Категорія: Літературна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 11:26
Приїхав Юра на літніх канікулах у село до бабусі відпочити. Бабуся хлопчика, Рита Михайлівна, весь вік працювала у школі вчителем. Вона мала досить поважний вік і доводилось Юрчикові прабабусею. Але ця жінка була бадьора, утримувала господарство, яке складалося з курей, півня, двох кіз, поросяти, трьох котів і двох собак. Також був город, невеликий фруктовий сад.
Рита Михайлівна завжди раділа кожному родичеві, який приїздив до неї або провідати, або ж відпочити та допомогти порати господарство. Юрасик закінчив три класи. Цікавився усім на світі, по натурі був добрим, готовим в будь- яку хвилину прийти на допомогу іншим. Хлопчик не вперше гостював у своєї прабабусі. Але завжди знаходив час і для розваг, і для праці на городі, допомозі у приготуванні їжі, і для цікавих розмов з бабусею.
Якось сиділи Юрчик з бабусею у веранді, ліпили вареники з вишнями. Зайшла у них розмова про канікули: коли вони виникли, що означають. Хлопчик сказав, що літні канікули,- улюблений час усіх дітлахів- школярів,- виникли не так вже й давно. Бабуся Рита ствердно кивнула сивою головою і додала: «Слово канікули сягає сивої давнини. Уяви собі Стародавній Рим. З двадцять другого липня по двадцять третє серпня Сонце перебуває у сузір’ї Пса, а поява над горизонтом зірки Сиріус із цього сузір’я збігається з початком великої спеки. Тому в цей час римський сенат робив у своїх засіданнях перерву, яку називали канікулами. Чому саме так називали? Ось тут і зарито собаку. Якщо з латини перекласти слово канікули, то й вийде назва нашого чотириногого друга. Пізніше канікулами почали називати літню перерву в роботі навчальних закладів, а ще пізніше- узагалі будь-яку усталену перерву в навчанні учнів і студентів».
Ліана Лещенко,
с.Курінь