Кетяги червоної калини нагадають
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 листопада 2016, 12:05
13 листопада (2-го за старим стилем) 1708 року, за наказом московського царя Петра Першого, Олександр Меншиков спалив гетьманську столицю Батурин, нещадно знищивши абсолютну більшість його мешканців та гарнізону, що боронив фортецю. Ця показова каральна акція організовувалася з метою не тільки покарати гетьмана Мазепу, який наважився підняти прапор боротьби за Волю України, а й для того, щоб залякати український народ і, таким чином, позбавити гетьмана широкої підтримки.
Молоді батуринці - учасники історичного гуртка «Батуринський курінь» Вікторія Петрук, Максим Нескуба та Максим Ціленко розповіли присутнім про трагічні події листопадової ночі 1708 року. Розчулила всіх присутніх патріотичним віршем мати загиблого воїна АТО Володимира Близнюка - Олена Володимирівна Белеванцева. А випущені в небо птахи миру - голуби, символізували надію на мир і порозуміння у нашій країні.
Завершилась урочиста частина промовистим виступом Академічного Народного хору Чернігівського обласного філармонійного центру під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Коцура. Ну, і вже традиційно, 13 листопада до Батурина завітав кобзар-лірник із міста Ромни - Олександр Тріус. Із самісіньких глибин його співочої душі, щоб висловити одвічний біль українського народу, лилася відома українська народна пісня з доби козаччини - «Чорна рілля ізорана».
Присутній на заході художник та різьбяр з Черкащини, Василь Гелетко, подарував надзвичайно цінний для нас подарунок – полотно «Гетьман Іван Мазепа» власного авторства. Саме завдяки таким небайдужим, як Василь Васильович, Батурин зміг відродитися.
Закінчився захід, а кетяги червоної калини, перев`язані жовто-блакитними стрічками, раз-пораз нагадували про трагедію українського народу, пережиту 308 років тому.
Віталій Мамалага, Алла Горова
наукові співробітники НІКЗ «Гетьманська столиця»
Фото Олега Рубана.