Український слід комети

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Цікаво знати

Опубліковано: П'ятниця, 06 березня 2015, 08:25

ули, а інколи і бачили його на нічному небосхилі своїми власними очима, це небесне тіло. Останнього разу воно з’явилося перед нами в північній частині небосхилу в середині 90-х років. Це була комета Хейла-Боппа, про яку до її появи мало хто й чув. Більш відома, значно яскравіша Комета Галлея, появу якої в небі людство зафіксувало вже 24 рази. Ця комета з’являється на земному небосхилі кожні 76 років. Анлійський астроном і геофізик Едмунд Галлей обчислив орбіти понад 20 комет, в тому числі передбачив повернення однієї з них у небо Землі в 1759 році, і вдячне людство назвало це небесне тіло його іменем. З часом встановилася традиція називати кожну нововідкриту комету іменем того, хто її відкрив.

Вищезгадану комету Хейла-Боппа відкрили в 1995 році двоє американських астрономів-аматорів. А.Дейл і Т.Бопп, які не були між собою навіть знайомими, але зробили своє відкриття одночасно. Усі ми, жителі планети Земля, з інтересом спостерігали за нею, але вже ніхто з нас ніколи її не побачить. Наступного разу ця комета з’явиться на земному небосхилі тільки через 2400 років, така її періодичність. Ядро її десь у 4 рази більше ядра комети Галлея і обчислюється в мжах 35-50 км. Максимальної яскравості ця комета досягла в 1997 році.

Назву цьому небесному тілу дали ще древні греки, у грецькій мові це слово означає довговолосий, хвостатий. Це небесні тіла Сонячної системи, які ми спостерігаємо на небосхилі у вигляді світлих рухомих об’єктів з туманними обрисами. Комети складаються з більш яскравої голови (ядра) і хвоста. Ця система має гігантські розміри, деякі з них простягаються на сотні мільйонів кілометрів. Утім маса комети, у порівнянні із земною практично мізерна і становить десь одну мільярдну частину маси Землі. Так розміри Комети Чурюмова-Герасименко, яка зараз у всіх на слуху, становлять 4,3×3,2×1,3 кілометрів. Відомостей про довжину хвоста ми не знайшли в пресі, а виміряти не зуміли...

2 березня 2004 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані (Південна Америка) Європейське космічне агенство запустило ракету „Аріан-5” з космічним апаратом, який мав символічну назву „Розетта”, на запуску якого були присутні українські астрономи, професор Київского університету ім. Т.Г.Шевченка, директор Київського планетарію Клим Іванович Чурюмов та науковець Світлана Іванівна Герасименко, які у вересні 1969 року і відкрили комету, названу їхніми прізвищами. Саме до цієї комети і відправлялася в далеку, розраховану на 10 років дорогу, „Розетта” в парі з дослідницьким зондом „Філи”. Назви космічних апаратів були символічними і виражали надію, а, може, й молитву організаторів польоту до Бога, чи до Вищого Розуму про успішне його завершення, у розрахунку на те, що політ „Розетти” буде таким же успішним, як і прочитання Розетського каменя. Життя показало, що звернення це було почуте...

У 1799 році, під час походу Наполеона Бонапарта в Північну Африку і на Близький Схід, було знайдено в Єгипті так званий Розетський камінь, як кажуть учені, білінгву, тобто текст двома мовами. Розетський камінь являє собою базальтову плиту з паралельними текстами давньоєгипетською і грецькою мовами. Тексти ці датуються 196 роком до нашої ери. Розшифрував ці написи французький учений Ф.Шомпольон. Розшифруванню текстів допомогли і ієрогліфи з обеліска, знайденого на острові Філи на головній річці Єгипту Нілі.

Зразу ж після появи перших повідомлень про успіх цього грандіозного космічного експерименту в російській пресі і на телебаченні, а також в деяких наших виданнях, з’явилися твердження про те, що професр Чурюмов є російським, за іншою версією радянським ученим, на що обурений науковець, який не страждає синдромом меншого брата, із сарказмом порадив: ”Мені дуже образливо, коли мене називають російським ученим. Чи радянським. Кажу, називайте мене тоді вже астрономом Київської Русі!”.

Автоматична міжпланетна станція „Розетта” свій багаторічний політ здійснювала, образно кажучи в стані летаргічного сну і прокинулась для ро-боти всього за кілька місяців до зближення з кометою, або говорячи мовою науки об’єктом 67P/C-G, що означає, що це 67-ма, відкрита людством корот-коперіодична комета, яка обертається навколо Сонця менше ніж за 200 років. Вона обертається навколо нього всього за 6,57 року. Комета рухається по до-сить витягнутій орбіті, то наближаючись до світила на 180 мільйонів кіломе-трів, то віддаляючись від нього на 840 мільйонів кілометрів. Її майже чоти-рикілометрове напівкрижане ядро обертається навколо своєї осі приблизно за 12 годин.

Головною метою польоту „Розетти” і посадки дослідницького апарату „Філи” на комету є виявлення первинної, чи, як говорять учені, реліктової речовини, яка утворилася 4,6 мільярди років тому, коли ще не існувало ні Сонця, ні планет. За дослідженнями К.Чурюмова „...ця речовина допоможе поліпшити нашу модель розуміння того, як виникло Сонце, і як – Земля”. Клим Іванович, як і багато інших учених, вважає, що життя на Землі зародилось у взаємодії з кометами, які занесли на неї складні органічні сполуки. Отже, ці учені відкидають гіпотезу про самозародження життя на Землі.

Відомий астроном Й.Шкловський вважає, що ймовірність самозародження така ж, якщо посадити мавпу за друкарську машинку, вона набере монолог Гамлета без помилок англійською мовою. Ймовірність, звичайно, зберігається, вона дорівнює практично нулю. Отже, саме комети засіяли Землю складною органікою, і вона почала тут розвиватись.

Наблизившись до комети, „Розетта” перетворилась на тимчасового супутника цього небесного тіла, а потім висадила на неї „десант” – дослідницький зонд „Філи”. Пам’ятаю, як багато хто із нас у липні минулого 2014 року сиділи перед телевізорами і з величезним інтересом рзглядали перші фотографії, одержані в глибокому космосі. Настільки глибокому, що радіохвилі летять звідти до Землі цілих 30 хвилин. Ці фотографії показали нам небесне тіло, яке в якійсь мірі схоже з гантеллю, хоча його крайні утворення і різні за величиною.

Комета має складний рельєф, на якому було чітко видно валуни, стрімкі скелі, кратери та навіть відносно рівні майданчики, на які можливо було посадити „Філи”. Температура на поверхні комети під сонячними променями становить -70°С і з неї щосекунди виділяється 300 мілілітрів води, яка зразу ж перетворюється в хмару найдрібніших кристалів, з яких і утворюється її атмосфера.

Обертаючись навколо комети, „Розетта” одночасно вела вивчення її розрідженої атмосфери, настільки розрідженої, що за два тижні експерименту на поверхні спектрометра удалось зафіксувати всього дві частинки космічного пилу, розміром приблизно 50 і 70 мікрометрів. І все ж ця надзвичайно розріджена оболонка впливає на політ станції і її доводиться враховувати при здійсненні маневрів навколо комети. Метою цих і інших досліджкень є встановлення віку комети, який оцінюється сучасними ученими в 4 мільярди років. Існує також гіпотеза, що комета старша земної кулі, і її вік досягає 4,5 мільярда років. Отже, у надрах комети може знаходитись речовина, з якої виникла і розвивалась у процесі еволюції сонячна система, тобто наша космічна батьківщина і дім.

Космічний десант, тобто „Філи”, вирішили висадити 12 листопада. Космічний зонд відділився від „Розетти” і почав повільний, розрахований на 7 годин, спуск на комету. Це був перший в історії людства такий експеримент, досвід у вчених та інженерів дорівнював нулю, і не все пройшло так, як планувалось. А планувалось, що при підльоті до комети „Філи” відстрілить два якорі-гарпуни, і з їх допомогою зафіксує зонд на поверхні небесного тіла. Його гравітація, тобто сила тяжіння, була мізерною, і апарат міг там не утриматись і зірватися в космос.

Справді, перша спроба виявилась невдалою. Зонд не зумів закріпитись. Від удару підскочив, а потім знову прикометився, але вже на іншому майданчику, частково вкритому льодом, до того ж в тіні кометної скелі, що створювало проблеми для роботи сонячних батарей. І все ж зонд зумів пробити поверхню льоду, успішно пробурив свердловину глибиною до 25 сантиметрів і закріпився на кометі. Про цей успіх з гордістю повідомив усім присутнім, у тому числі і хрещеним батькам комети професору Чурюмову і науковцю С.Герасименко, в Центрі управління в Дортмунді, Німеччина, керівник проекту Стефан Уламек.

Вага космічного зонда „Філи” становить 85 кілограмів, що дозволило встановити на ньому обладнання лабораторії для проведення доброго десятка експериментів. Передбачається, що доки завершується ця остання фаза місії „Розетти”, вона разом з кометою буде стрімко наближатись до Сонця. Ця спільна космічна пододорож буде тривати ще не менше року і принесе людству нову інформацію про нашу сонячну систему, яку з десантованого модуля „Філи” передаватимуть на борт орбітальної станції „Розетта”, а звідти на Землю.
* * *
Україна в 2014 році переживала важкі часи. Тим більше ми пишаємося тим, що найграндіозніший до цих пір космічний проект, успішно здійснений інтернаціональним колективом, має український акцент, адже це саме українці К.Чурюмов і С.Герасименко відкрили небесне тіло, комету, названу їхніми іменами. Саме тому і запросили їх на старт з космодрома у Французькій Гвіані „Розетти” та її фініш на кометі після 10-річного польоту, який фіксували в центрі управління польотом у німецькому Дортмунді. При цьому не слід забувати, що Україна не вклала жодної копійки в здійснення цього міжнародного проекту, а хрещені батьки комети були присутні в Гвіані і Дортмунді завдяки матеріальній підтримці своїх колег з країн-організаторів експерименту.

Клим Іванович Чурюмов народився в Миколаєві, а Світлана в Баришівці Київської області. Комету вони відкрили під час наукової експедиції Київського університету, де тоді працювали науковці, спеціально організованої на спостереження і пошук комет. Для К.Чурюмова це була вже третя така експедиція, а для С.Герасименко – перша. Перша – і зразу така велика удача! Вчителем австронома був відомий український учений Сергій Всехсвятський, 100-річчя від дня народження якого, що виповнилося у 2005 році, ЮНЕСКО назвала Роком Всехсвятського. І ось тепер професор К.Чурюмов пропонує назвати найбільший кратер на відкритій ним кометі на честь свого учителя. Інші об’єкти на кометі учений пропонує назвати також на честь українських місцевостей, в тому числі столиці країни - древнього Києва.

К.Чурюмов – багатогранно обдарована, високоосвічена людина. Звичайно, найбільше його наукове досягнення, яке зробило його ім’я і ім’я його батьківщини відомими в усьому світі. Це відкриття комети. В Україні знають його і як автора багатьох книжок для дітей. Це зокрема: „Математика для малят”, з якої варто процитувати такі рядки:

Чотири в світі сторони –
називаються вони:
Північ, південь, захід, схід.
Північ – то морози люті,
Кригою всі річки скуті,
Південь – море, пальми, квіти
Ось, де краще відпочити,
навіть райські є птахи,
що літають навкруги.
Дикий захід – це ковбої:
Мужні трударі-герої.
Схід – це джунглі, де, як в снах,
Люди їздять на слонах.

А ось і рядки із книги „Малятам про фахи”, які звучать неначе переписані із автобіографії:

Астроном вивчає небо
В телескоп щоночі.
Отже, Всесвіт бачить
Він на власні очі.

А ще ж були: „Малятам про тварин”, „Малятам про човни”, „Малятам про Зодіак”, „Пригоди динозаврика Діно” та інші. Втім їх не перевидавали, і ці книги вже стали бібліографічною рідкістю.

Борис Киричок, краєзнавець
смт.Дмитрівка

• < Попередня
• Наступна >