Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Казки курінського лісу

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Льодові дзвіночки

Зимою холодно. Рослини на цей період року скидають листя, не квітують. Вони засинають.

Якось мій дружок Сосновичок запитав мене:

- Хочеш побачити літо?

- Літо?.. А де воно?

- Пішли зі мною. Покажу тобі літо.

І привів мене Сосновичок...знаєте куди? У печеру!

Коли я зайшла у неї, так і ахнула. Що за краса в ній була!

Стіни печери виблискували усіма кольорами веселки. І було видно, наче вдень, хоча ні свічки, ні ліхтаря у нас не було.

- Ой! – скрикнула я, - скільки тут скарбів!

Сосновичок засміявся, а потім пояснив. – Це дійсно скарби. Тільки вони живі. Називаються вони схистостега периста, - це такий мох, що світиться у темноті.
 
- Який чудовий мох, - відповіла я.

Пройшли ми далі вглиб печери...І серце моє завмерло. Я побачила квіти. Справжнісінькі лісові квіти! Вони квітували!

-Сосновичку, як же вони тут ростуть без сонця?

- Знаєш, в цій печері живе мій знайомий протей. Протей – це така тварина, котра живе у печерах та підземеллях. Так от: мій знайомий протей не простий, а учений. Він із печерного льоду та мінералів вирощує ось такі чудові рослини.

Я підійшла до льодових дзвіночків, доторкнулася. Почувся тихий кришталевий дзвін.

- Тобі подобаються ці квіти? – запитав Сосновичок. – То візьми собі на згадку.

- А вони не розтануть?

- Ні, - відказав Сосновичок.

Я взяла один дзвіночок. Ще трохи ходили ми із Сосновичком по печері і милувалися чудовими витворами природи і фантазії.

Коли ми вийшли з печери, я поглянула на льодову квітку.

- Сосновичку, ця квітка – справжній витвір мистецтва, але жива все-таки краща.

- Так, - погодився Сосновичок. – Льодова квітка – копія живої. А копія ніколи не замінить живого.

Я подякувала Сосновичку за цю екскурсію.
 

 День народження

 У Сосновичка був День народження. Він запросив усіх своїх друзів. І мене теж. Під сосною зібралось багато лісових мешканців. Тут були і лисички, і миші, і жабки, білочки, ящірки, павуки, їжачки, синички, сови, дятли, сороки, цвіркуни, Лісовик-Чарівник.

Вже була холодна пора року, проте всі прийшли, навіть ті, хто повинен був залягти в зимову сплячку. День народження друга – велике свято, тому всі щиро поздоровляли Сосновичка. А треба сказати, що Сосновичок не любив, щоб йому дарували різні речі. Все було навпаки. Він сам дарував радість запрошеним.

Сосновичок виніс із своєї домівки маленький програвач і платівки. Він сам зробив його і записи теж. Заграла чарівна музики. В ній всі почули спів лісу: листя співало, вітер, пташки.

Мишки-кухарочки пригостили гостей пирогами, медом, грибами, нектаром з квітів.

Маленьке зайченя привітало Сосновичка віршиком:

Ой, у лісочку, під сосною
Живе Сосновичок маленький.
Живе Сосновичок гарненький,
Наш дружок любенький.

- Спасибі тобі, малюк, - подякував Сосновичок. – Ось я тобі подарую рукавички теплі. Зроблені вони з лісового моху.

Цвіркуни-скрипалі заграли веселого танка.

А потім Лісовик-Чарівник почав показувати фокуси: змії танцювали, а з’ясувалось, що то стрічки були, листя кружляло, а то не листя було, а метелики.

Під кінець Лісовик-Чарівник пригостив усіх діамантами. А то не діаманти були, а застигла квіткова роса.

    Їжак запропонував загадки:
    Без крил летять,
    Без ніг біжать,
    Без води пливуть

Першою загадку відгадала білочка. Їй Сосновичок подарував парасольку, зроблену з соломи. Цю парасольку можна використовувати і як кошик.

Потім всі танцювали і гралися в різні ігри.

Коли День народження завершувався, то він подарував усім по сосновій гілочці.

- Друзі, - звернувся він до гостей, - коли вам потрібна буде моя допомога, то зламайте гілочку і я прийду вам на поміч.

- Спасибі, - закричали всі у відповідь.

Так і закінчився День народження.

Але соснової гілочки не прийшлося нікому ламати. З цими гілочками лісові мешканці зустрічали Новий рік.

Ліана Лещенко,
с. Курінь

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове