Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Чи всі про це згадають?

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Про Петра Івановича Прокопивича розповідала б бескінечно. Не тільки тому, що він мій земляк, а тому, що видатний пасічник, спостерігаючи за бджолами, аналізуючи поведінку комах, здогадався, як вибрати мед, не руйнуючи дуплянки. Він був винахідником не лише рамкового вулика. У 1836 році Петро Іванович змоделював новий варіант хлібозбиральної машини. Отже, наш земляк проявив себе не лише у пасічництві, а й у інших галузях сільського господарства. Петро Іванович одним із перших розпочав вирощувати у нашому регіоні шовковицю та виноград, також чимало зробив для розвитку городництва та садівництва.


Талановитий винахідник у 1843 році посадив тутові дерева та завіз до школи бджільництва грена (яйця) шовкопряда, а вже наступного року своїм досвідом у шовківництві поділився з читачами «Земледельческого журнала», де опублікував статтю «Описание опыта над шелководством весной нынешнего года в с. Пальчики».


Слушно звучить і сьогодні заклик палкого природолюба: ”Обсадіть подвір’я будівельним лісом, висадіть у кінці городу лісок з кущами або садовиною, озеленіть вулиці, пустирі, низовини, околиці сіл, вигони, межі та дороги. Коли вони виростуть, то стануть у пригоді, як будівельний і опалювальний матеріал, а також допоможуть бджолам збирати неподалік мед. Будинки ваші стануть більш безпечними від пожеж, а їх мешканці матимуть від цього користь і задоволення.”


Близько місяця тому біля останнього пристанища пасічника відбулося вшанування його памяті. Брали в тому участь і наші учні. Добре, що прилучаємо до слави видатного земляка молоде покоління, може хтось з них стане на стежину дослідника-природолюба.


У нас у класі є краєзнавчий куточок, де частина експозиції присвячена пасічнику-досліднику. Школярі живо цікавляться життям Прокоповича.


Найкрасномовнішим і змістовнішим стає щороку Спасівське свято, де, крім усього, буде доволі і цілющого нектару – запашного меду, про видобуток якого подбав Бджоляр з Пальчиків. Тільки чи всі про це згадають...


Віра Гуринець, педагог

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове