Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Розкажіть про наш колектив

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Вікторія Петрівна Патай – доярка віддаленого відділення СТОВ „Обмачівські зорі”. Працює на фермі в Осічі, де за підсумками минулого року домоглась найвагоміших надоїв. Обслуговує 30 корів, від кожної надоїла більше ніж по чотири тисячі літрів молока. Хотіли розповісти про неї більше і звернулись до передової тваринниці із запитаннями, та вона попросила розказати про весь колектив. Своє бажання аргументувала тим, що про осічан забули, інформації у місцевій пресі обмаль, неначе Осіч вже не в складі Бахмацького району.


То вирішили дати їй слово: „Нас на молочній фермі трудиться шестеро постійних і одна людина на підміні. Найстарша серед нас Галина Михайлівна Городненко, а ще працюють Любов Іванівна Патай, Надія Василівна Винник. На групах – Людмила Михайлівна Патай і Олена Вікторівна Драненко, на підміні – молодий дояр Олександр Божок. Нині надоюємо у середньому по 270 кілограмів молока на групу.


Завершився найскладніший період, відійшли у минуле морози, заметілі, глибокі сніги. Проте тепер очікуємо на велику воду, поки що повінь підступила до городів, це нас не дуже лякає, бо знали підтоплення і серйозніші. Але вода продовжує прибувати, і що буде далі, покаже час. Колись хвилювань було більше, тепер же Осіч пов’язана із районом асфальтівкою – сполучення надійне. Хоча в період, коли Сейм повертається у береги, нам зручніше добиратися через сільський міст – так набагато ближче. На недавньому сході цю проблему обіцяли розв’язати, але впевненості з цього приводу в багатьох немає. А колись дерев’яний міст зводили щорічно.


Кормів вистачає, годуємо силосом, сіном, є в раціоні обмішка. За цим слідкує наш завідуючий дільницею Олександр Михайлович Винник. Колектив наш гарний – дружний, працьовитий. Більше 4-х тисяч на корову надоює ще і Любов Патай, решта наших подруг здолали в минулому році 3-тисячний рубіж.


Мене справі вчила моя бабуся доярка-тритисячниця Надія Борисівна Лихошерст. Вона давно на пенсії, але завжди цікавиться і життям ферми, і моїми успіхами. Вона найпильніший „контролер”, то працювати інакше просто не вийде.


Інколи спілкуюся із доярками старшого покоління, вони діляться спогадами про давні вогники тваринників району, де майстри машинного доїння і відгодівельники ділилися передовим досвідом. Було б чудово відродити ту корисну традицію. Пишіть про наших колег частіше, розповідайте про умови, в яких вони працюють, думаю це цікаво всім”.


На знімку: передова доярка,
авторка сьогоднішнього допису
В.П.Патай.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове